Фото без опису

1 січня 2020 року в антикорупційному законодавстві набирає чинності низка норм, які ми розглянемо у цій статті.

 

Так, з 1 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17.10.2019 р. № 198-ІХ, який надає право на винагороду за повідомлення про корупційний злочин, грошовий розмір якого у 5000 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 10 млн грн.

Цим законодавчим актом встановлюється, що винагорода виплачуватиметься у розмірі до 10 % суми, на яку було вчинено корупційний злочин, але її точний розмір визначатиме суд.

Також вищезазначений Закон гарантує державний захист для тих, хто повідомлятиме про корупційні дії, зокрема захист трудових прав. Крім того, викривачі хабарництва та корупції звільняються від юридичної відповідальності, якщо повідомлена ними інформація не підтвердиться.

Повідомити про вчинення корупційного злочину можна й анонімно. Державні органи, інші юридичні особи забезпечують викривачам умови для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону про запобігання корупції, зокрема, шляхом обов’язкового створення та забезпечення функціонування внутрішніх та регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону про запобігання корупції. Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача.

Також розширюються повноваження уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції у сфері захисту викривачів.

Перш за все керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції має визначити окрему особу, відповідальну за реалізацію повноважень із захисту викривачів.

Керівники та заступники керівників відповідних підрозділів чи відповідальні посадові особи, до повноважень яких належать організація роботи внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти порушень цього Закону, отримання та організація розгляду повідомленої через них інформації, співпраця з викривачами, підзвітні і відповідальні у своїй діяльності лише перед керівником відповідного органу чи юридичної особи.

ПРО ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ

Для усіх категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто публічних службовців, це вже четверта електронна деклараційна кампанія, яка триватиме з 1 січня до кінця доби 31 березня 2020 року.

З урахуванням змін, які були внесені до Закону восени 2019 року, автори статті вважають за доцільне звернути увагу читачів на деякі моменти при заповненні електронних декларацій.

1. Для осіб, які на час заповнення декларації є публічними службовцями, слід вибрати тип декларації — щорічна, а для осіб, які у 2019 році припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і на час заповнення декларації таку діяльність продовжують не виконувати, — після звільнення.

2. У щорічній декларації зазначається інформація щодо володіння об’єктом декларування станом на 31 грудня 2019 року, або якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї не менше половини днів протягом звітного періоду.

3. У зв’язку із набранням 7 листопада 2018 року чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги» замість терміна «Електронний цифровий підпис» наразі використовується «Кваліфікований електронний підпис» (далі — ЕЦП).

У разі зміни ЕЦП його необхідно зареєструвати в НАЗК. Для цього декларант має зайти на сторінку входу до Реєстру декларацій https://portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» вказати електронну поштову скриньку, з якою декларант зареєстрований у Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (АЦСК)» обрати відповідного кваліфікованого надавача (АЦСК), в якому декларант отримав новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд заявки декларанта. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються швидко, протягом1 доби. При цьому декларант може здійснити спробу входу до Реєстру з новим ЕЦП через вказаний час та не очікувати листа з подальшими інструкціями.

У разі ж якщо змінено одночасно і ЕЦП, і адресу електронної пошти, то у такому випадку слід звернутися до служби технічної підтримки, направити лист на адресу електронної пошти: support@nazk.gov.ua, зазначивши при цьому назву помилки (як правило, виникає помилка «Користувач з таким податковим номером вже зареєстрований»), або викласти суть порушеного питання, вказати прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та зазначити актуальну поштову скриньку. Після цього на нову адресу електронної пошти має надійти повідомлення від НАЗК. Далі — діяти за алгоритмом, передбаченим для випадку зміни ЕЦП.

4. При заповненні декларації за 2019 рік у розділі 2.1 декларації, окрім відомостей, що наводилися декларантом у попередніх деклараціях, наразі суб’єкт декларування має також зазначати:

1) чи належить він до національних публічних діячів відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Згаданим Законом встановлено, що національні публічні діячі — це фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні. До такої категорії, зокрема, належать:

члени Кабінету Міністрів України; перші заступники та заступники міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники і заступники;

державні службовці, посади яких належать до категорії «А»;

керівники обласних територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків;

2) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, який представлений двома послідовностями з восьми (рік, місяць та день народження) та п’яти цифр (унікальний набір), розділених текстовим символом «-». Він генерується автоматично під час отримання паспорта у форматі ID-картки та біометричного закордонного паспорта. Для його отримання необхідно звернутися до підрозділів Державної міграційної служби. У разі якщо у суб’єкта декларування або у члена його сім’ї відсутній такий унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, суб’єкт декларування при заповненні декларації застосовує функцію для закриття відповідного поля.

5. Слід звернути увагу читачів і на заповнення розділу 2.2 — інформація про членів сім’ї. До членів сім’ї, про які суб’єкт декларування зазначатиме у цьому розділі декларації, належать такі особи:

— особи, які перебувають у шлюбі (незалежно, проживають вони разом чи ні), та діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття (незалежно, проживають вони разом із суб’єктом декларування чи ні);

— особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (тобто особи, які перебувають у цивільному шлюбі);

— інші особи, якщо вони з декларантом: спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки сімейного характеру (виконання цих умов одночасне).

Увага! Членами сім’ї для цілей декларування вважаються також особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації (Примітка до статті 46 Закону, якою доповнену згідно із Законом № 140-IX від 02.10.2019 р.).

6. У деяких розділах декларації зустрічаються порогові суми, кратні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМ), встановленого на 1 січня звітного року: 5 ПМ, 50 ПМ та 100 ПМ. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року ПМ становив 1 921 гривню. Відповідно:

5 ПМ — 9 605 грн. — у розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує 9 605 грн., для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 9 605 грн.;

50 ПМ — 96 050 грн.:

— у розділі 12. Грошові активи. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 96 050 грн.;

— у розділі 13. Фінансові зобов’язання. Відомості щодо фінансових зобов’язань (дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, та дату виникнення зобов’язання) зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 96 050 грн.;

— у розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування. Відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у розділах 3-12 цієї декларації, вносяться у декларацію лише у разі, якщо розмір відповідного видатку у звітному періоді (тобто у 2019 році) перевищував 95 050 грн.;

100 ПМ — 192 100 грн. — у розділі 5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів). У цьому розділі зазначається:

цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 192 100 грн., що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо). Слід звернути увагу, що у цьому розділі не декларуються цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські метали).

7. Кредит — це дохід.

Інформацію про кредит, окрім у 13 розділі декларації, слід зазначити ще й в 11 розділі, незалежно від суми отриманого кредиту.

Крім того, суб’єкт декларування зобов’язаний у разі отримання ним кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо протягом 10 днів подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (для 2020 року ця сума становить 105 100 грн.), як того вимагає норма частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції».

8. У відповідності до змін, що набрали чинності 1 січня 2020 року, змінено назву розділу 9 декларації. Наразі він має таку назву «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї». У цьому розділі, крім юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї, декларант має зазначати трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є він або член його сім’ї.

9. Також Форму декларації доповнено новим розділом 121 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки», у якому зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості про фінансову чи банківську установу зазначаються незалежно від фактичного зберігання у сейфі майна станом на 31 грудня звітного періоду у разі, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї на кінець звітного періоду або протягом 183 календарних днів звітного року мав чи має доступ до такого сейфу.

Завершення строку дії банківської карти не тягне за собою автоматичне закриття банківського рахунка. Тому відомості про такий рахунок необхідно також зазначити у цьому розділі декларації.

10. Наразі НАЗК має доступ до усіх реєстрів та баз даних, необхідних для перевірки декларацій в автоматизованому режимі. Так, впроваджено, у тому числі автоматизований, доступ до таких реєстрів із використанням захищених каналів зв’язку:

Державний реєстр актів цивільного стану громадян;

Державний реєстр фізичних осіб — платників податків про доходи фізичних осіб;

Державний земельний кадастр;

Державний судновий реєстр та інформація із Суднової книги України;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр іпотек;

Державний реєстр обтяжень рухомого майна;

Державний реєстр патентів України на винаходи;

Державний реєстр патентів України на знаки для товарів і послуг;

Державний реєстр цивільних повітряних суден України;

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

Єдиний реєстр об’єктів державної власності;

Єдиний реєстр довіреностей;

Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна;

Інформаційно-телекомунікаційна система «Аркан»;

Національна автоматизована інформаційна система МВС;

Реєстр прав власності на нерухоме майно;

Спадковий реєстр.

11. Відповідно до частини другої статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу (одноразового), придбання майна або здійснення видатку (одноразового) на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Для 2020 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, становить 105 100 грн.

Положення частини другої цієї статті застосовуються лише до суб’єктів декларування, що є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (у тому числі державні службовці категорії «А», «В»), а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.

До переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, зокрема, належать:

посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;

посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.

Наприкінці хочемо порадити ,не залишати на останній день заповнення декларації, оскільки це тягне за собою адміністративну відповідальність, а в окремих випадках — і кримінальну відповідальність. Будемо законослухняними!