Загроза амброзії полинолистої.
Загроза амброзії полинолистої.
Амброзія полинолиста – небезпечний для людини і довкілля бур’ян. ЇЇ батьківщиною є Північна Америка. Рослини амброзії виробляють велику кількість пилку та насіння. Вона засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, городи, узбіччя доріг, береги річок. Крім того, рослини амброзії виробляють велику кількість пилку, який є дуже небезпечним і шкідливим для людини, і при вдиханні з повітрям викликає алергійне захворювання.
Основними джерелами занесення карантинного бур’яну на поле є насіннєвий матеріал На полях амброзія полинолиста засмічує посіви, особливо просапних культур, озимих і ярих культур, багаторічних і однорічних кормових трав, технічних культур, а також полезахисні смуги.
Амброзія полинолиста — однорічна яра рослина за зовнішнім виглядом схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста). Стебло і листя опушене. Розмножується амброзія насінням, яке утворює в великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 20 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть.
Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. В період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз. Пилок амброзії, потрапляючи у ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, проходить різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії – тривале й важке.
Є різні методи боротьби з цим карантинним бур’яном: агротехнічні, хімічні і біологічні. Агротехнічні методи включають комплексний підхід до вирощування сільськогосподарських культур. На невеликих площах і на присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу шляхом ручного прополювання і скошування. Але слід пам’ятати, що після скошування амброзія починає інтенсивно відростати і тому його потрібно проводити не одноразово, а в міру відростання бур’яну (не менше 3-4 рази за літо).
Боротьба з амброзією повинна бути спрямована на виснаження запасів її насіння в ґрунті й запобігання повторного засмічення. У полях сівозмін, на забур’янених амброзією ділянках доцільно впродовж двох років сіяти озиму пшеницю, яка пригнічує цей бур’ян і не дає змоги насінню визрівати. Для обмеження чисельності амброзії полинолистої можна застосовувати понад 50 гербіцидів, до яких вона більш чутлива. Для невеликих площ і присадибних ділянок можна використовувати натрієву й амінну сіль (2-3 кг/га в суміші з аміачною селітрою 10 кг/га) чи з сульфатом амонію.
Головний спеціаліст відділу прогнозування,
фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Тетяна НОВОСАД
