Чиста енергетика річки Стир.

Виробництво електроенергії з відновлюваних джерел зайняло важливе місце в комплексі енергетичних реформ в Україні і сьогодні всіляко підтримується та стимулюється з боку держави. За планом уряду, до кінця 2020 року частка відновлюваної енергетики в Україні повинна становити 11%, до 2035 року – 25%. Про це розповімо сьогодні у матеріалі, який підготовлений в рамках Днів сталої енергії, що проходять в Демидівській об’єднаній територіальній громаді з 22 по 26 червня.

У 2009 році в законодавчому полі запустили економічний механізм «зеленого тарифу», який залишається підґрунтям для розвитку альтернативної енергетики. Зелений тариф – це економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою.

Це саме та фінансово-мотиваційна і гарантійна законодавча складова, що забезпечує виробнику доступ до енергомережі, довгострокові контракти на придбання електроенергії, встановлення відносно високих цін відпуску електроенергії та надбавку за використання місцевої складової.

Порівнюючи частку електроенергії, виробленої малими гідроелектростанціями, з частками, згенерованими вітровими і сонячними, другі та треті більш економічно вигідні для своїх власників, коли для ринку електроенергії їхні кіловати обходяться в рази дорожче.

На Демидівщині історія малої гідроенергетики почалась у 1958 році з появою ГЕС на річці Стир в селі Хрінники. Сьогодні вона обслуговується приватним підприємством «Укртрансрейл». ГЕС мала початкову потужність 900 кВт/год і призначалася для енергопостачання сімнадцяти колгоспів. Електростанція розташована на Хрінницькому водосховищі, яке утворене на річці Стир. Площа басейну водозбору сховища становить 2040 км кв., об’єм води 50 млн м³.

Однак електростанція працювала нестабільно. У 1977 році почався демонтаж турбін. У 1989 році виявили карстові порожнини поблизу дамби, і для її ремонту водосховище залишили без води. Ремонтно-відновлювальні роботи, кріплення основи греблі та капітальне лагодження споруд напірного фронту врешті-решт оживили надії на відновлення функціонування ГЕС. На гребені греблі з вісьмома водоскидними отворами реконструювали проїжджу частину автомобільної дороги (довжина цієї частини – 39 м, висота – 12 м).

Хрінницька ГЕС (на дві турбіни) запрацювала знову в березні 2002 року. За добу електростанція виробляє 19200 кВт/год. електроенергії. Питома вага підприємства у загальному виробництві Демидівської об’єднаної територіальної громади становить 31%. На обслуговуванні ГЕС зайняті 14 чоловік. Але водосховище – це не тільки ГЕС, це й водопостачання, боротьба з повенями, рекреація, рибогосподарська діяльність, відома на півдні Рівненщини зона відпочинку.

Починаючи з цього часу, у с. Хрінники відкрилося так зване «друге дихання». Турбаза «Стир»  перетворилася на оздоровчий комплекс. На берегах водойми, як гриби після дощу, повиростали інші споруди – від звичайних дач до будинків відпочинку.

З 1993 року і донині тут працює одна з найбільших в Україні археологічних експедицій.

У селі, що нагадує невелике курортне містечко, проводять багато фестивалів. Одним із найперших був захід «Наша слава козацька, не вмре не загине», також тут проходять фестивалі електронної музики. А ще одним із найперших в Рівненській області на берегах водойми було проведено змагання позашляховиків.