23 червня, велике горе об’єднало жителів Демидівської громади, щоб провести в останню дорогу Героя-військовослужбовця ЗСУ БУХАЛА Анатолія Миколайовича, жителя с.Ільпибоки, який останній свій подих віддав рідній країні, захищаючи її вже близько п’яти років…
Село Ільпибоки зупинило своє життя, потонуло у сльозах та скорботі. Здавалось, що все навколо в природі затамувало подих. Лиш чути розпачливе болюче зітхання матері, яка втратила свою частинку серця. Здавалось, що й земля стогнала, бо приймає в обійми тіло молодого бійця – сина України.
Йому було лише 34 роки, попереду – ціле життя, мрії, плани на майбутнє, які перекреслила цинічна, підла та безжальна війна російської федерації проти України…
Панахиду за загиблим відправили священнослужителі Православної церкви України. Поховали бійця із військовими почестями, під синьо-жовтим стягом, на кладовищі рідного села Ільпибоки.  
Гірко й боляче усвідомлювати, якою страшною є ціна нашої свободи.
Жодні співчуття не зменшать біль втрати, жодне слово не втамує тугу в серцях рідних, проте ніхто і ніколи не забере у нас пам'ять... 
Бути воїном – жити вічно! 
Слава і вічна шана Герою України!