Віспа мавп: оголошено надзвичайну ситуацію! 

Віспа мавп: оголошено надзвичайну ситуацію! 

Всесвітня організація охорони здоров’я 23 липня 2022 року оголосила спалах мавпячої віспи надзвичайною ситуацією світового масштабу. Це найвищий рівень небезпеки, яку організація може надати епідемії чи пандемії.

Як заявив голова ВООЗ Адан Гебреісус, рішення організації пов’язано з різким зростанням кількості заражених вірусом у світі. Наразі виявлено 16 тисяч випадків зараження в 47 країнах. Випадки зараження вірусом віспи мавп в останні тижні були зафіксовані за межами Африки – зокрема в Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Бельгії, Італії, Португалії, Великій Британії, Австрії та Швеції.

Бельгія стала першою країною, яка запровадила обов’язковий 21-денний карантин для хворих на мавпячу віспу. Велика Британія думає піти далі та рекомендує карантин також для контактних людей. У цій країні активно вакцинують проти вірусу, а уряд уже ініціював програму відстеження контактів заражених, подібну на ту, яка діяла на піку пандемії ковіду. Пацієнтів лікують вакциною від чорної віспи або противірусними препаратами.

Поки що в Україні не зареєстровано жодного випадку мавпячої віспи, однак у сусідній Польщі перші випадки з’явилися ще у червні.

ВООЗ змінить назву вірусу мавпячої віспи, бо науковці вважають її дискримінаційною через географічну прив’язку. За словами Гебреісуса, наразі зафіксовано 5 смертей від мавпячої віспи.

Довідково: ВООЗ визначає надзвичайну ситуацію в галузі громадської охорони здоров’я, що має міжнародне значення, або PHEIC, як “надзвичайну подію”, яка є “ризиком для громадської охорони здоров’я для інших держав внаслідок міжнародного поширення хвороби” і “потенційно вимагає скоординованих міжнародних дій у відповідь”. Цей ярлик може відкрити фінансування для співпраці в галузі обміну вакцинами та методами лікування. ВООЗ розробила чотири пакети рекомендацій щодо боротьби з вірусом для чотирьох категорій країн залежно від того, скільки у них випадків і як швидко там поширюється вірус. Урядам рекомендують вжити скоординованих заходів, щоб захистити вразливі групи громадян та зупинити поширення захворювання.

Вперше цю хворобу описали в 1958 році. Тоді зафіксували два спалахи серед мавп, яких тримали для досліджень. Симптоми нагадували віспу, звідси й назва. Але перший випадок зараження людини зафіксували в 1970 році в Демократичній Республіці Конго. Тоді якраз активно працювали над елімінацією натуральної віспи. Після цього спалахи фіксувались і в інших країнах Центральної та Західної Африки. Загалом мавпяча віспа – це було доволі рідкісне, ендемічне (таке, що поширене лише в певних місцевостях) вірусне захворювання. Поза межами Африки цю віспу діагностували лише у мандрівників.

На даний момент зафіксовані випадки не мають зв’язку з мандрівками. За інформацією, яка існує на цей час, в багатьох випадках (але не в усіх) хворобу діагностували також у чоловіків, які практикували секс з іншими чоловіками. Попереджаємо фейки, що це “виключно хвороба геїв”. Ні, на це захворювання хворіють діти, вагітні жінки і люди всіх рас та орієнтацій. Наразі ВООЗ лише зафіксувала таку особливість і не більше. Але ця інформація дещо спантеличила вчених, адже за даними, які існують, ця хвороба не передається статевим шляхом. Проте під час сексу, ви точно знаходитесь у сильній близькості з людиною, тому і ризик зараження вищий.

Для передачі вірусу в побуті потрібен дуже тісний контакт. Наприклад, можна заразитись, якщо спати на одній і тій самій білизні, що і хворий. Він може передатись через пошкоджену шкіру або рідини організму, наприклад, слину: наприклад, якщо тривалий час розмовляти один з одним на близькій відстані. Крапельки слини, які непомітно потрапляють на обличчя, можуть стати причиною зараження.

Інкубаційний період триває приблизно від 6 до 21 дня.

Загалом початкові симптоми захворювання такі: висока температура (38.5 та вище); головний біль; біль в м’язах; біль в спині; набряк лімфатичних вузлів; озноб; сильна втома. Приблизно через 1-3 дні після підняття температури (іноді довше) з’являється специфічний висип, який нагадує пухирці або папули. Спочатку – на обличчі, потім розповсюджується по всьому тілу. Загалом хвороба триває 2-4 тижні.

Прояв та розвиток віспи мавп залежить від варіанту вірусу. Існує 2 групи вірусу: західноафриканський та центральноафриканській. За даними від ВООЗ, важчі випадки спричиняє центральноафриканський варіант вірусу. За попередньою інформацією вчених ми маємо справу з західноафриканським, м’якшим варіантом. Наразі в Європі та США поки не зафіксовано жодної смерті від мавпячої віспи.

Поки що специфічного лікування хвороби немає, використовується лише симптоматичне лікування. Щодо вакцинації, то встановлено, що вакцина від віспи натуральної може захистити і від віспи мавпячої. Дані з Африки показують, що якщо людина вакцинована проти віспи натуральної, то її захист проти віспи мавпячої сягає 85%. В США єдина вакцина, яка зареєстрована від обох видів віспи має назву JYNNEOSTM.

На даний момент якихось конкретних рекомендацій щодо щеплення немає. Наразі ВООЗ не вважає масову вакцинацію проти мавпячої віспи обов’язковою. Поки варто концентруватись на гігієні та безпеці статевого життя.

Українські вчені вважають, що чи згасне ситуація на Європейському континенті з цією хворобою чи набуде масштабності буде зрозуміло в найближчі місяці. Якщо все буде розвиватись не за тим сценарієм, яким би нам хотілося, то, можливо, щеплення від віспи поновлять. Люди старшого віку, які встигли отримати вакцину після віспи натуральної, скоріш за все вже захищені.

Вірус мавпячої віспи близький до вірусу чорної віспи, але не такий заразний та смертельний. Захворювання, що він викликає, зазвичай проходить легше – приблизно як вітрянка, і симптоми проходять самі по собі через декілька тижнів.