Сафатова долин - Долина смерті

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,

Ніхто не заплакав за вами,

Лиш в чистому полі ревіли гармати,

А зорі вмивались сльозами.

Пекучий біль донині лежить каменем у серцях людей, котрі пережили жахливі ночі відвідин упирів й очі виплакали за своїми рідними та близькими.

Щороку в останню неділю липня на Сафатову долину, або як її ще називають Долиною смерті, приходять десятки небайдужих людей, щоб молитвою вшанувати пам`ять безвинно убієнних. Захід розпочався поминальною панахидою, яку відслужив настоятель церкви села Миколаївка отець Олександр. До присутніх звернувся Демидівської селищний голова Сергій Радченко, зазначивши, що це місце, з якого пишеться історія Незалежної України. Схиляючи голови в скорботі перед вічним подвигом патріотів, які віддали життя за Україну, молимося до Престолу Всевишнього, щоб пом’янув душі тих, хто захищав нашу державу, в тому числі кожного з нас, аби ми могли жити у вільній незалежній державі. Перед учасниками зібрання виступив письменник та дослідник УПА Микола Руцький з презентацією книги, де описує події, що відбувалися на території Демидівської громади. У піснях «Ой у лузі червона калина»,  «Стефанія», у віршах, що звучали з дитячих вуст, пульсувала пам’ять про героїв-повстанців, та нинішніх героїв, які гідно продовжують їхню славу боронячи рідну землю від російського агресора.