Чорнобиль – біль кожного

26 квітня − День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. У цей день 1986-го року на Чорнобильській атомній електростанції стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів. Ця катастрофа вважається однією з найбільших за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Чорнобиль досі відгукується болем у душі. Болем за рідних, близьких, товаришів та знайомих, які передчасно пішли з життя, болем за цю безжальну руйнацію людських долей. І цей біль не згасає із плином часу.

За 34 роки ми, напевно, вже можемо судити, що і як змінилося з тієї пори, коли сталася аварія, яка забрала життя багатьох людей та спричинила масштабну екологічну катастрофу.  Але безперечним є одне - у Чорнобильській історії є точний час початку, але немає точного часу закінчення. Аварія на Чорнобильській АЕС змусила людство відчути страх перед атомною енергетикою, проте не призвела до повної відмови від її використання. Вона стала наказом  для енергетиків всього світу усіма силами забезпечувати безпеку мирного атома, завжди пам'ятаючи про Чорнобильську аварію, аби не повторювати історію.

Надзвичайні умови, в яких опинилися люди на Чорнобильській АЕС, засвідчували людську сутність. Вогнеборці, рятувальники, військові, медики, всі учасники ліквідації наслідків трагедії довели свій професіоналізм, активну громадянську свідомість та високі людські цінності. Прізвища кожного з них окремим рядком назавжди вписані в історію Чорнобиля.

Низький уклін та глибока вдячність героям-ліквідаторам за їхній героїзм! Вічна пам’ять тим, чиї життя передчасно обірвалися в Чорнобильському пеклі.

З повагою,

Селищний голова                                                                                    Віктор ІЩУК