Успіх приходить до тих, хто рухається вперед
У Пляшевському ліцеї відбулася чергова зустріч у рамках проекту «Успішні люди, які поруч». На цей раз ми проводили годину спілкування «Як досягти успіху».
Одинадцятикласники радо зустрічали шанованих гостей, успішних наших односельчан, - Хміль Тетяну Володимирівну, в.о. старости с.Пляшева і Галабуза Леоніда Сергійовича, - директора Державного Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". Також були присутніми директор ліцею Ремесник Петро Андрійович, наша бібліотекарка Хміль Марія Миколаївна та учні10 класу.
Це прекрасно, що наш проект допомагає учням пізнати себе, усвідомити свої позитивні риси. І, здається, нам все вдалося: не тільки з’ясували суть понять «успіх», «успішна людина» і провели бесіду на тему життя в сучасному світі, а ще й почули багато-багато цікавого про запрошених гостей, про вміння аналізувати свої вчинки, дії, робити висновки з усього. Та головне, по-моєму, те, що діти отримали готові «рецепти» успішного життя: як досягти успіху не порушуючи життєвих принципів і норм моралі. Означили й формулу успіху!
Початок спілкування видався емоційним. А розпочалося все з бліц-інтерв’ю (хотілося створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав’язування своїх власних думок). Нашим гостям довелося відповідати на різні запитання, як-от:
• Що для Вас є найголовнішим у житті?
• Чи цікавитесь політикою?
• Ваше хобі.
• Чим займаєтесь у вільний від роботи час?
• Чи є у Вас заповітна мрія?
• Як відзначаєте родинні свята?
• Чи любите фантазувати? На які теми?
• Як відпочиваєте?
• Що любите? Ненавидите?
• Є свої, власні думки щодо виховання дітей?
Всі думали, що добре знають директора нашого музею Леоніда Сергійовича. Завжди ввічливий, привітний, добрий, відповідальний, активний у громадському житті. Справжній лідер! Та як виявилося, ой-ой-ой! Скільки цікавого й непередбачуваного було в житті цієї успішної людини! Йому доводиться і з Президентами України спілкуватися, і з міністрами різними, депутатами і т.д. і т.п. А скількох іноземних гостей зустрічав! Скільки різних делегацій поважних людей прийняв! А ще наукові конференції, фестивалі, щорічне вшануваня пам’яті козаків-героїв Берестецької битви 1651 року. Стільки обов’язків! А відповідальність яка! Тому і дивимося усі на Галабуза Леоніда Сергійовича як на об’єкт поваги.
Але ж Галабуз Л.С. не зразу став таким поважним і успішним.
Сільська волинська школа, Луцький інститут імені Лесі Українки, вчитель історії в Довгалівській середній школі Радивилівського району, пізніше – директор у цій же школі. А потім неочікуване призначення на посаду директора музею «Козацькі могили». Скоро вже 25 років перебування на цій посаді!..
- Від чого залежить Ваш успіх, Леоніде Сергійовичу?
Леонід Сергійович вважає, що однією з найважливіших характеристик успішних людей – вміння бути відкритим до всього на світі. Чим більше вивчаєш якусь справу, чи якесь питання, тим краще розумієш, наскільки мало ти знаєш. Таке мислення дозволяє користуватися можливостями, що з’являються. Стаєш відкритим для нових ідей, нових способів мислення. Швидше досягає успіху людина, яка вже усвідомила свій успіх. Похвалив нашого Ореста Гончара за наполегливість і пристрасть до вивчення історії. Успішний учень – успішний студент – успішний спеціаліст, майстер своєї справи. Так приблизно можна вже передбачити Орестове майбутнє.
Учні почули такі конкретні поради: «Учіться більше на своїх успіхах, ніж невдачах. Аналізуйте кожну завершену справу, ви повинні з’ясувати, де вчинили правильно, а де схибили. Треба любити те, що робиш, і йти крок за кроком. Виробіть у себе звичку реагувати на невдачі й неприємності оптимістично. У прикрій ситуації хай у вас не опускаються руки, навпаки, активно шукайте з неї вихід. На проблеми потрібно дивитися як на можливість саморозвитку. Ви самі повинні визначити, що для вас є успіхом: багатство, матеріальна забезпеченість, кар’єра, чи доброчесність, щаслива сім’я, порядність… Живіть за Божими заповідями – і все у вас завжди буде добре».
У кожного з тих дітей уже є невеличкі досягнення й перемоги. Є бажання і прагнення поліпшити себе. Мої випускники - старанні діти, люблять вчитися. Їм хочеться вдосконалюватися. Дехто мріє про життя в місті, є й такі, що дуже люблять своє село, хотіли б після здобуття певної професії повернутися додому.
І цікаво випускникам, як вдалося Тетяні Володимирівні стати такою популярною серед мешканців Пляшеви і навколишніх сіл, чи є в неї якийсь секрет успіху, чи, можливо, їй просто всміхнулася доля? Бо ж чули діти (люди говорять), що господиня ладна «наша Таня», і гарно співає, і грає на баяні, на гітарі (закінчила Демидівську музичну школу по класу баяна), випікає смачнющі торти і навіть короваї…
Поважають і люблять Тетяну Володимирівну за працьовитість, наполегливість, оптимізм, справедливість, добру душу.
В Україні у процесі об’єднання територіальних громад кожне село отримало можливість обрати собі старосту. Це абсолютно нова посадова особа в місцевому самоврядуванні України. Якщо говорити простою мовою, то це така собі «своя» людина, яка представляє інтереси села у місцевій владі. Більшість мешканців віддали перевагу Тетяні Володимирівні, бо це і лідер, і людина хороша, тому громада села і виказала їй підтримку.
Зараз вона в.о. старости... Ми й не знали, що староста і в.о. старости – це вже зовсім інші посади… Будемо знати. Виявляється, що повноваження в.о. старости, на жаль, обмежені…
У Тетяни Володимирівни - чіткий графік роботи, зручний для жителів. У неї визначені загальні та конкретні обов’язки, яких немало: щоб інтереси всіх жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло. Роботи – не початий край!
Тетяна Володимирівна є членом виконавчого комітету Демидівської громади, представляє в ньому інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та громадою села.
- Як стати успішною людиною, Тетяно Володимирівно? Як досягти успіху?
«Успіх – це те, чого кожен хотів би досягти. Успіх – це позитивний наслідок роботи, справи, значні досягнення, удача, талант… Це і громадське визнання і схвалення чиїхось досягнень…
Згадую свої шкільні роки: свята, подорожі, дружба й перше кохання… У школі ми вчилися дружити, прощати, бути милосердними, а це так важливо і в наш час. Крім знань, зі школи я винесла найцінніше — вміння бути людиною. І завдячую цьому своєму класному керівнику – Швидкій Ганні Тимофіївні. Й досі згадую цю вчительку з любов’ю і пошаною. Мій чоловік Валерій – мій однокласник. Після закінчення школи, думала, що стану педагогом, проте доля розпорядилася інакше: вивчилася на майстра-кондитера. Часто згадую свої студентські роки, м.Львів, де навчалася. Життя кипіло! Екскурсії, культпоходи в кіно, відвідування різних концертів, вистав, музеїв… У Львові нудьгувати не доводилося. Пізніше – робота за фахом у Радивилові, Рівному і, насамкінець, у Пляшеві. В нашому селі колись була колгоспна пекарня. Я, як завідувач, дбала про те, щоб наші хлібобулочні вироби були найсмачнішими в окрузі. Дуже любила свою роботу, напевно, через те мені все вдавалося. Наш хліб, булочки, трубочки не тільки купували місцеві школярі, а приїжджали люди з навколишніх сіл, з м.Берестечка.
Я – людина дії. Одна з тих, кому подобається щось робити і досягати результатів. Бували помилки, та вони мене не лякали. Знала, що треба рухатися далі. У мене є хороша звичка – ставити перед собою цілі. Не довгострокові, а маленькі, щоденні. Стараюся не зациклюватися на минулому і провалах. Адаптуюся скоро. Невідомість не лякає. Завжди готова до всього. Думаю, що знаю себе і свої можливості, тому стараюся розвивати свої сильні сторони. Це основа успіху. Я амбіційна людина. Буває, емоції аж «зашкалюють». Не знаю, чи добре це, чи погано. Мені постійно хочеться змінюватися та вдосконалюватися.
Я хотіла б подякувати всім, хто підтримує мене, хто дає поради, хто допомагає і словом, і ділом, тим, хто не просто критикує, а вносить пропозиції по покращенню життя громади, тим, хто робить наше село кращим».
Учні ще довго розпитували про перспективи розвитку села, про проблеми розвитку громади…
Продзвенів дзвінок, а ніхто й не думав йти на перерву. Старшокласники зацікавилися, чи залежить успішність від характеру людини, чи завжди успішні люди інвестують гроші в себе, чи вдосконалюватися на якійсь конкретній справі, чи варто пробувати себе в кількох сферах…
І насамкінець випускники отримали формулу успіху:
1. Головне – зроби перший крок. Почни з маленького, доведи до кінця і прагни більшого.
2. Визначте свої інтереси та нахили, виявіть пізнавальні здібності, які стануть ресурсами при вирішенні життєвих і професійних проблем.
3. Навчіться спілкуватися з різними людьми за різних обставин.
4. Будьте готові донести свою думку до будь-кого і вмійте її відстоювати.
5. Розвивайте свої інтелектуальні здібності.
6. Осягайте розмаїття навколишнього світу.
7. Виробіть у себе звичку реагувати на невдачі й неприємності оптимістично.
8. Вірте в себе! З цього все і починається!
9. «Не важливо, як повільно ти просуваєшся, головне, що ти не зупиняєшся”, – Конфуцій.
Ми захоплюємося такими людьми як Леонід Сергійович і Тетяна Володимирівна. Для нас такі люди є джерелом духовності й моральності.
Тож збагачуйте, діти, свої знання, любіть свій край, шануйте рідну мову, пісню. Головне – не розчаровуйтеся в житті, ніколи не падайте духом. Буває, що не досягти успіху – іноді теж велика удача.
Галина Грицюк,
класний керівник 11 класу
