Демидівська селищна рада

Рівненської області

Несплата аліментів: корисна інформація для кожного.

Дата: 13.12.2018 12:42
Кількість переглядів: 379

Несплата аліментів:

корисна інформація для кожного

03,07,2018 було прийнято Закон України №2475-\7Ш «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створен­ня економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання». .Цим законодавчим актом внесені зміни в низку інших нормативно-правових актів, а саме: до Кодексу України про адміністративні правопорушення[1], до За­кону України від 14.07.2015 № 595-\/ІІІ «Про місцеві вибори»[2], до Закону України від 11.07.2002 № 93-ЇУ «Про статус депутатів місцевих рад»[3] тощо. Слід зазначити, що нововведення є цікавими та корисними для всіх (без виключення). Якщо хтось ще не встиг ознайомитися із Законом №2475, сьогодні ви отримаєте таку можливість. Нижче наведено основні зміни, інформація про які, сподіваємося, стане вам у нагоді.

 

Чергові зміни до КпАП

Одразу нагадаємо, що Законом України від 07.12.2017 № 2234-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення за­боргованості зі сплати аліментів» гл. 14 КпАП було доповнено новим на той час видом адміністративного правопорушення — несплата аліментів (йдеться про ст. 1831 «Несплата аліментів»). Крім іншого, було введено новий вид адміністративного стягнення за вчинення згаданого правопорушення — суспільно корисні роботи (щодо механізму втілення яких в життя й досі точаться суперечки). Минуло не­багато часу, як знову внесено чергові зміни до КпАП: зокрема, оновлено редакцію як ст. 1831, так й інших, які стосуються суспільно корисних робіт, а також до­повнено Кодекс іншими статтями.

Отже, що змінилося?

 Повернемося до ст. 1831 КпАП. Суттєвих змін не відбулося: вона, як і раніше, передбачає адміністра­тивну відповідальність за несплату аліментів. Що­правда, відтепер законодавець розмежував на ка­тегорії осіб, на яких не сплачено аліменти. Зокрема, маючи за мету в першу чергу захистити дітей з інва­лідністю та дітей, які хворіють на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади роз­витку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебраль­ний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захво­рювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, було зменше­но сукупний розмір заборгованості за несплату алі­ментів до трьох місяців для призначення суспільно корисних робіт.

Незалежно від категорії осіб, на яких не сплачено аліменти, що несплата аліментів на утриман­ня дитини, одного із подружжя, батьків або інших чле­нів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних пла­тежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Крім іншого, раніше вказана стаття не передбачала відповідальності за повторне протягом року вчинен­ня адміністративного правопорушення, пов’язаного з несплатою аліментів. Відтепер же неплатники за таку поведінку отримуватимуть адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк від двохсот соро­ка до трьохсот шістдесяти годин.

Під повторним вчиненням правопорушення розу­міється невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністратив­ного стягнення у виді суспільно корисних робіт, при­значеного з підстав, передбачених ст. 1831 КпАП.

Слід зазначити, що Законом № 2475 було виокрем­лено ще один вид адміністративного правопорушення, пов’язаного з відбуванням суспільно корисних робіт, а точніше, з їх ігноруванням — це ухилення особи від від­бування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт (КпАП доповнено ст. 1832).

Зазначеною нормою встановлено, що ухилення осо­би від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт тягне за собою адміністратив­ний арешт строком до десяти діб.

Увага!  Під ухиленням особи від відбування адміні­стративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти неприбуття порушника до місця вико­нання суспільно корисних робіт (підприємства, уста­нови, організації) протягом двох днів із дати, визначе­ної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримі­нальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмову від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, устано­вою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також появу на робочому міс­ці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

Поважними причинами є хвороба особи та інші доку­ментально підтверджені обставини, що фактично поз­бавляють можливості порушника прибути для відпра­цювання суспільно корисних робіт.

Вказана вище стаття заслуговує на особливу увагу, адже відповідно до ст. 3213 КпАП саме на власника під­приємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громад­ських робіт покладається: контроль за виконанням по­рушниками визначених для них робіт; своєчасне пові­домлення органів, що відають виконанням цього виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення, ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням цього стягнення, про кількість від­працьованих порушником годин.

Ну і, завершуючи огляд «новинок» до КпАП, зазна­чимо, що ст. 3254 КпАП було викладено в новій редакції, яка відтепер передбачає, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспіль­но корисних робіт вона підлягає притягненню до адміні­стративної відповідальності.

Крім іншого, уточнено, що у разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановле­ному законом.

Відповідно законодавець Кримінальний кодекс України доповнив ст. 3892 (Злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт). Отже вказана стаття пе­редбачає, що злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корис­них робіт карається позбавленням волі на строк до двох років.

Увага!  Під злісним ухиленням особи від відбу­вання адміністративного стягнення у виді суспіль­но корисних робіт для цілей цієї статті слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт особою, яку притягнуто до адмі­ністративної відповідальності на підставі ст. 1832 КпАП, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів із дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин, неви­хід на суспільно корисні роботи або відмову від ви­конання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також появу на робо­чому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

Знову ж таки уточнено, що поважними причинами є хвороба та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника при­бути для відпрацювання суспільно корисних робіт.

 

Зміни до Закону № 93

Одразу зазначимо, що зміни незначні, але цікаві. Отже, з прийняттям Закону № 2475 ч. 2 ст. 5 Закону № 93 було доповнено новим пунктом 3.

Що ж відтепер ми отримали? Нагадаємо, що ч. 2 ст. 5 вказаного законодавчого акта визначає перелік підстав дострокового припинення повноважень депута­та місцевої ради.

Отже, нині передбачається, що повноваження де­путата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв’язку:

  1. із набранням законної сили обвинувальним ви­роком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі;
  2. з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень;
  3. із несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукуп­ний розмір якої перевищує суму відповідних плате­жів за дванадцять місяців із дня пред’явлення вико­навчого документа до примусового виконання

Про всяк випадок нагадаємо, що спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом (ч. З ст. 5 Закону № 93).

Зміни до Закону № 595

Закон № 2475 не оминув увагою і Закон № 595.

По-перше. Були внесені зміни до статей вказаного законодавчого акта, які регламентують умови реєстра­ції кандидатів відповідно: у депутати в багатомандат­ному виборчому окрузі; у депутати в одномандатному виборчому окрузі та на посаду сільського, селищного, міського голови, старости.

Отже, відтепер, перелік документів, який має подати особа з метою її реєстрації як кандидата чи то у депутати, чи то на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, доповнився ще одним документом — заявою про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний роз­мір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

А ось тут майте на увазі: подається саме заява, а не якийсь інший документ. Ураховуючи зміст нової норми, можемо сказати, що така заява, скоріш за все, буде подаватися у довільній формі, лише зміст її має відповідати тому, який наведений вище. Таким чином виходить так, що особа бере на себе відповідальність за достовірність наведеної нею у такій довідці інформа­ції стосовно відсутності чи наявності заборгованості за визначений період.

По-друге. Відповідне відображення інформації про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати алімен­тів за визначений законодавцем період знайшло своє закріплення в статтях Закону № 595, які регламентують порядок реєстрації кандидатів, а саме в абз. 1 і 2 ч. 13 ст. 41, ч. 8 ст. 42, абз. 1 і 2 ч. 7 ст. 43.

Так, наприклад, відтепер абз. 1 і 2 ч. 7 ст. 43 Закону № 595 маємо у такій редакції:

«Міська територіальна виборча комісія після закін­чення реєстрації, але не пізніш як за 21 день до дня голосування, передає Центральній виборчій комісії за формою та в порядку, встановленими Централь­ною виборчою комісією, відомості про реєстрацію кандидатів на посаду міського голови із зазначенням суб’єкта висування, прізвища, власного імені (усіх  власних імен), по батькові (за наявності), числа, міся­ця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповід­них платежів за шість місяців із дня пред’явлен­ня виконавчого документа до примусового вико­нання, для розміщення цієї інформації на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії. Така інформа­ція в електронному вигляді передається територіаль­ною виборчою комісією відповідному органу ведення Державного реєстру виборців для невідкладного над­силання Центральній виборчій комісії.

Відомості про реєстрацію кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости із зазначенням суб’єкта висування, прізвища, влас­ного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявно­сті), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання ди­тини, сукупний розмір якої перевищує суму відпо­відних платежів за шість місяців із дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, кожного кандидата в депутати не пізніш як за 21 день до дня голосування оприлюднюються відповідною те­риторіальною виборчою комісією у визначений нею спосіб».


[1]  Далі за текстомКпАП.

[2]  Далі за текстомЗакон № 595.

[3]  Далі за текстомЗакон № 93.

 

Несплата аліментів:

продовжуємо огляд законодавства

 

Зміни до Сімейного кодексу України (далі-СК).

    Не оминув своєю увагою Закон України від 03.07.2018 № 2475-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (далі-№2475) і СК, який вже попередньо зазнавав змін, що було пов’язано з прийнят­тям законодавчих актів, предметом яких ставали питан­ня аліментів. Так, нагадаємо, що одні з таких змін були внесені в цей Кодекс у зв’язку з прийняттям Закону Укра­їни від 07.12.2017 № 2234-VII! «Про внесення змін до дея­ких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдоскона­лення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (далі-№2234). Згаданим Законом свого часу були внесені зміни до от. 157 СК, яку, окрім іншого, було до­повнено частиною п’ятою, та введено положення щодо надання довідок про наявність заборгованості зі сплати аліментів. Знову ж таки, Законом № 2475 було оновлено цю частину. Нагадаю, що одним й іншим законодавчими актами було за певних умов дозволено тому з батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з ме­тою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку тощо. Не будемо зупиняти на цьому увагу, а зосереди­мося більше на довідці про наявність заборгованості зі сплати аліментів, яку необхідно мати в деяких випадках у разі вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Ця інформація не буде для вас зайвою, а навпаки, стане в нагоді, якщо необхідно буде пояснити певні процедурні моменти мешканцям  громади.

    Отже, абз. 2 ч. 5 от. 157 СК визначено, що довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів вида­ється органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом. Такий порядок визначений Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-№1404), до якого також вносилися відповідні зміни як Законом № 2475, так і Законом № 2234.

    Отже, ч. 13 ст. 71 Закону № 1404 передбачено, що довідка про наявність заборгованості зі сплати алімен­тів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувана протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Увага! Визначено, що довідка про наявність забор­гованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного мі­сяця з дня її видачі.

   Також слід вказати, що Законом №2475 були внесені зміни до ч.1 ст. 186 СК:контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

   Нагадаємо: ч. 2 ст. 186 СК передбачено, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особи­стий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

   Тут знову ж таки не зайвим буде нагадати, що від­повідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

   Той із батьків або інших законних представників ди­тини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджа­ється аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

   Неповнолітня дитина має право брати участь у роз­порядженні аліментами, одержаними на її утримання.

   Неповнолітня дитина має право на самостійне одер­жання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

   І завершуючи огляд змін до СК, зазначимо, що За­коном № 2475 також було внесено зміни до ст. 204 СК, частину першу якої було доповнено абзацом такого змісту: «Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків».

Несплата аліментів: про наслідки

 

             В цій статті ми завершимо огляд Закону України від

  1. № 2475-\/1ІІ «Про внесення змін до деяких за­конодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на на­лежне утримання». Цей законодавчий акт має бути цікавий ОМС не лише як суб'єктам, які наділені певними повноваження­ми (а відповідно вони мають керуватися у своїй роботі нормами чинного законодавства), а й як органам, які можуть доносити інформацію до населення, що мешкає на території тієї чи іншої територіальної громади. На жаль, станом на сьогодні в нашій державі налічується ба­гато боржників зі сплати аліментів, а тому не буде для вас зайвим оволодіти інформацію в частині наслідків, що настають для таких громадян, якщо вже вони потрапили у коло неплатників.

Забігаючи наперед, за­значу, що ці зміни, в більшості своїй, стосуються таких собі обмежень для боржників зі сплати аліментів. В той же час вони мають бути цікаві ОМС, оскільки частина з них безпосередньо пов’язана з тими повноваженнями, які закріплені за виконавчими органами рад. Отже, про­довжимо.

Зміни до Закону України «Про дорожній рух»

Слід зазначити, що законодавець, прийнявши Закон № 2475, передбачив певні обмеження для власників транспортних засобів — боржників (в тому числі зі спла­ти аліментів). В чому вони полягають? Відтепер, якщо боржник (який внесений до Єдиного реєстру боржни­ків) забажає здійснити перереєстрацію, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження, тери­торіальні органи Міністерства внутрішніх справ України відмовлять йому у вчиненні реєстраційної дії. Більше того, передбачається, що про таке звернення ці органи мають не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган дер­жавної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення в ст. 34 згаданого законодавчого акта.

Зміни до Закону України «Про нотаріат»

Наступний законодавчий акт, який зазнав змін, це Закон України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нота­ріат»[1]. Так, зокрема, ст. 8 вказаного Закону було до­повнено новою частиною, яка передбачає, що надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, пе­редбачених Законом України від 02.06.2016 № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження»[2], інформації органу дер­жавної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотаріальної таємниці.

 

Довідка

       Абзацом першим ч. З ст. 9 Закону № 1404 визначено, що державні органи, ОМС, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання деле­гованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

 

Крім іншого, відтепер передбачається, що нота­ріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення в новому п. 81 ст. 49 Закону № 3425.

Зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»

Для загального інформування незайвим буде знати й про те, що ст. 6 Закону України від 21.01.1994 № 3857- XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну гро­мадян України» з прийняттям Закону № 2475 було до­повнено частиною шостою. Відтепер передбачається, що у разі накладення на громадянина адміністратив­ного стягнення за вчинення правопорушення, передба­ченого ч. 7 ст. 184 КпАП, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність»

Не оминув своєю увагою Закон № 2475 і Закон Украї­ни від 07.12.2000 № 2121-111 «Про банки і банківську ді­яльність». Майте на увазі, що тепер у разі відкриття або закриття рахунку фізичної особи банк зобов'язаний ревірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.

У разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, вне­сеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою банк зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єди­ному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Увага!  Порядок надання такої інформації та фор­ма повідомлення встановлюються Національним бан­ком України за погодженням з Міністерством юстиції України. Відповідні зміни віднайшли своє закріплення у ст. 621 зазначеного Закону.

    Інші зміни до Закону № 1404

Вище ми вже частково торкнулися змін, які були внесені в Закон № 1404, зокрема, в тій їх частині, яка стосується додаткових обов’язків, які покладаються на ОМС при здійсненні ними владних управлінських функ­цій. Але це не всі зміни...

Окрім іншого, ст. 8 Закону № 1404 було доповнено новою частиною п’ятою, положеннями якої визначено, що автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення алі­ментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Також, повертаючись до питання відкриття (закриття) рахунків, слід враховувати, що на банки покладено до­даткові обов’язки. Відтепер банки у разі відкриття рахун­ку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган держав­ної виконавчої служби або приватного виконавця.

В свою чергу, виконавець не пізніше наступного ро­бочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному ст. 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

 

Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Тепер декілька слів про повноваження ОМС в ча­стині реєстрації речових прав на нерухоме майно. Дер­жавних реєстраторів відтепер зобов’язано надавати в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом № 1404, інформацію органу державної ви­конавчої служби або приватному виконавцю (п. 91 ч. З ст. 10 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІУ). Зокре­ма, про це вже згадувалося вище, коли ми говорили про оновлену ч. З ст. 9 Закону № 1404.

Також відтепер передбачено, що у державній ре­єстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповід­но до поданих для такої реєстрації документів відчуже­но особою, яка на момент проведення такої реєстрації; внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за ви­конавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці. Відповідні зміни було закріплено в п. 12 ч. 1 ст. 24 згаданого законодавчого акта.

Зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»

Не забуваймо, що ОМС також можуть здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Тому дореч­но буде зазначити, що в Закон України від 15.05.2003 № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських форму­вань»[3] також були внесені відповідні зміни, орієнтовані на застосування певних заходів до неплатників алімен­тів.

Отже, державного реєстратора також відтепер зобов’язано надавати в установленому порядку та у ви­падках, передбачених Законом № 1404, інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю (п. б1 ч. 2 ст. 6 Закону № 755).

 Крім іншого (як і у випадку з державною реєстраці­єю речових прав на нерухоме майно), передбачається, що державний реєстратор відмовляє у реєстрації, якщо заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною зас­новників (учасників) юридичної особи у зв’язку із змі­ною частки засновника (учасника) у статутному (скла­деному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних пла­тежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки. Відповідне положення віднайшло своє за­кріплення в новому п. З1 ч. 1 ст. 28 Закону № 755.

Наостанок...

Як бачите, Закон № 2475 зачепив цілу низку законо­давчих актів, які регулюють більшу частину відносин, що виникають у нашому повсякденному житті: починаючи від реєстрації речових прав на нерухоме майно і завершуючи виїздом за кордон. Крім іншого, ним були охоплені й інші права громадян, які виникають (можуть виникнути) у разі набуття особою певного статусу (про них ми говорили в попередніх номерах нашого видання, коли згадували про кандидатів у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови тощо).

Так, зокрема, у пояснювальній записці до ще проекту Закону № 2475 зазначалось: «враховуючи те, що високо- посадовці, народні депутати та депутати місцевих рад ма­ють відповідати підвищеним вимогам щодо їх моральних якостей, бути прикладом для інших громадян, зокрема, у питаннях виховання та утримання дітей, вважаємо за не­обхідне допускати до зайняття посад та участі у виборах лише тих осіб, які належним чином виконують обов’язки по утриманню своїх дітей».

Тож відтепер громадянин (який внесений до Єдино­го реєстру боржників, зокрема, за виконавчими провад­женнями про стягнення аліментів за наявності заборго­ваності з відповідних платежів) має розуміти наслідки, які на нього чекають, якщо він звернеться до нотаріуса, державного реєстратора тощо


[1] Далі за текстомЗакон № 3425.

[2] Далі за текстомЗакон № 1404.

                              [3] Далі за текстомЗакон № 755.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь