Пробація в умовах війни має відповідати на нові виклики — від роботи з ветеранами до пошуку ефективних механізмів ресоціалізації та запобігання рецидиву. Саме ці питання стали центральними під час наради керівників та фахівців Державної установи «Центр пробації» у Києві. Відкриваючи захід, в.о. директора установи Микола Рудик окреслив пріоритети подальшої роботи: посилення підтримки ветеранів, розвиток партнерства з державними органами, громадами та громадським сектором, а також впровадження сучасних стандартів роботи персоналу.

Окрему увагу приділили дослідженню «Портрет ветерана», яке стало важливою основою для подальших управлінських і практичних рішень.

«Такої активної підтримки і вже таких результатів, як є в системі пробації, я поки що не спостерігаю за жодним міністерством. Дослідження дозволяє краще побачити комплекс потреб ветеранів у процесі реінтеграції до цивільного життя, однак наступним ключовим питанням має стати не лише «що відбувається», а й «як із цим працювати» на практиці - наголосив Валнентин Кім, керівник робочої групи Консультативно-експертної ради при ДКВС України.

Саме практичний вимір цієї роботи розкрила радниця Міністра у справах ветеранів України Леся Кляровська. Вона звернула увагу на те, що у випадку ветеранів, які перебувають на пробації, важливо говорити не лише про наслідки правопорушення, а й про ті чинники, які могли стати його першопричиною.

«Для того, щоб подолати і перешкодити рецидиву, нам потрібно свою увагу звернути на ті причини, які спонукали людину до вчинення того чи іншого злочину», — зазначила вона.

За словами Кляровської, ефективна відповідь на потреби ветерана неможлива без міжвідомчої взаємодії та координації зусиль різних суб’єктів. Йдеться про співпрацю органів пробації з державними установами, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та профільними службами. Адже різні потреби ветеранів належать до компетенції різних інституцій: питання здоров’я — до сфери охорони здоров’я, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації — до системи соціального захисту, а психологічна підтримка — до роботи профільних фахівців і спеціалізованих програм допомоги.

Завершуючи обговорення, голова Консультативно-експертної ради при ДКВС України Роман Бочкала наголосив на особливій важливості цієї роботи саме в умовах війни:

«Попри дуже важкі обставини, продовжуємо робити те, що маємо, виконуючи свої обов’язки і відповідальні завдання, які перед нами стоять».

"Нинішній діалог між системою пробації та експертним середовищем має переходити у практичні результати, адже учасники цієї роботи зібралися «для того, аби дійсно щось змінити на краще», – переконаний пан Бочкала.

Робота з ветеранами, що перебувають на обліку в пробації потребує не формального, а комплексного підходу. Це не лише супровід окремої людини, а й створення дієвої моделі, яка допомагає зменшити ризики повторних правопорушень, підтримати процес повернення до цивільного життя та підвищити рівень безпеки громад.