Рівненщина: з початку року платниками регіону сплачено понад 55 млн грн екологічного податку
Головне управління ДПС у Рівненській області повідомляє, що протягом січня - листопада 2021 року на усунення заподіяної довкіллю шкоди платники Рівненщини сплатили до бюджетів 55,2 млн грн екологічного податку, що на понад 2,6 млн грн більше ніж за аналогічний період 2020 року.
Нагадуємо, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Суми екологічного податку обчислюються щокварталу платниками податку самостійно.
Податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, необхідно подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплатити податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Враховуючи вищезазначене, граничний термін подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за IV квартал 2021 року - 9 лютого та 19 лютого 2022 року відповідно.

Про застосування РРО з 1 січня 2022 року
Звертаємо увагу платників єдиного податку, що з 1 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовувати РРО та/або програмні РРО (далі - ПРРО).
Відповідно до Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосування РРО та/або ПРРО є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 296.10 Податкового кодексу України РРО та/або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи. До першої групи відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Державна податкова служба України створила та запустила спеціальне безкоштовне програмне забезпечення, яке перетворює будь-який ґаджет з Windows або Android на касовий апарат - програмний РРО.
Встановлення ПРРО не вимагає фінансових витрат - програмне забезпечення надається податковою службою безкоштовно. Також швидко і простото зареєструвати ПРРО при відкритті нової торгової точки, інтернет-магазину тощо, забезпечити покупців зручним доступом до e-чеків. Тож за своїми функціональними та технічними характеристиками програмні РРО можуть повністю замінити класичний касовий апарат.
Основні переваги в застосуванні ПРРО порівняно з класичними РРО:
- суб’єкт господарювання за власним вибором та виходячи з власних потреб та фінансових можливостей обирає що йому більше підходить - РРО чи ПРРО;
- застосування ПРРО передбачає передачу даних до фіскального сервера без послуг еквайєра, експлуатація ПРРО не потребує сервісного обслуговування центрами сервісного обслуговування;
- застосування будь-якого ПРРО не вимагає його сертифікації чи проходження експертиз. Єдина умова – перебування ПРРО в реєстрі ПРРО;
- ПРРО може бути встановленим на смартфон, планшет, комп’ютер чи на будь-який інший пристрій, що підтримує операційну систему Windows, Android та має підключення до мережі Інтернет;
- реєстрація ПРРО в контролюючому органі здійснюється в режимі онлайн без додаткових документів та лише в електронній формі;
- обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером здійснюється виключно в електронній формі, що виключає будь-які контакти суб’єкта господарювання з посадовими особами ДПС;
- наявність безкоштовного програмного рішення ДПС робить застосування РРО/ПРРО фінансово доступним;
- не потребує реєстрації та ведення КОРО.
При цьому підприємець сам вирішує, який вид реєстратора використовувати – купувати апаратний РРО чи користуватись ПРРО, встановлюючи безкоштовне програмне рішення ДПС. Крім того підприємець може паралельно використовувати на різних господарських об’єктах РРО та ПРРО.
Наголошуємо, що відповідно до норм чинного законодавства за порушення вимог Закону про застосування РРО до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості товарів або послуг; непроведенні розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, відповідно до ст. 17 Закону застосовуються наступні фінансові санкції:
- 10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Зверніть увагу! З 1 січня 2022 року штрафи за ці порушення зростуть до 100 та 150 відсотків відповідно.
Тож, шановні платники податків, не зволікайте та завчасно підготуйтесь до використання РРО чи ПРРО.

#Одноразове декларування

Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Рівненській області повідомляє, що ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування до бази для нарахування Збору встановлюються у таких розмірах:
 ставка 5%:
 щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;
 щодо права грошової вимоги до резидентів України;

 щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою 9 відсотків.
 Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
 ставка 9 %:
 щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах;
 щодо прав грошової вимоги до нерезидентів України;
 щодо інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою 2.5 відсотків.
 Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11.5 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
 Тимчасово з 01.09.2021 по 01.03.2022 ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків.
 Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
 ставка 2.5%:
 щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
 Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 %. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.