9 березня, у залі ліцею учні, вчителі та працівники національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви» зібралися разом з особливої нагоди – для вшанування та збереження пам’яті великого генія українського народу Тараса Шевченка, організувавши тематичну урочисту літературно-музичну композицію "Слався, Тарасе великий!", з нагоди 204-ї річниці від народження всесвітньовідомого митця. До свята долучилися і сільський староста Тетяна Володимирівна Хміль та представник духовенства отець Даниїл.

Фото без опису  Фото без опису

   Розпочали урочистість ведучі дійства – Олеся Романюк та  Настя Ткачук, учениці 9 класу. 
   Натхненно звучала пісня Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка «Реве? та сто?гне Дніпр широ?кий» у виконанні аматорського колективу  працівників музею під керівництвом Сергія Васильовича Гогоя.
«Хай палає свічка,
Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Слово й музика нехай єднають нас»
, -
промовила Марія Заводська, учениця 9 класу, запаливши символічну свічку пам’яті.
   Під знакову композицію «Пливе Кача»  хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять великого Кобзаря та всіх загиблих в ім’я незалежної України.

Фото без опису Фото без опису

Фото без опису Фото без опису

Фото без опису Фото без опису

   Яна Пилипів та Дмитро Грицаюк, учні 8 класу, продекламували поезії Т.Шевченка "Ми вкупочці колись росли", "Доля", "Гайдамаки" і вірш П.Тимочка "Монолог біля пам'ятника Т.Шевченку".   Богдан Скруха прочитав композицію із поезії Т.Шевченка "Іван Підкова", М.Пшеничного "Монолог" та вірша Світлани Скрухи "Спошли нам, Боже, благодать". 
   По-особливому звучало Шевченкове слово, виголошене наймолодшими школярами: Назарієм Ремесником (2 кл.), Богданою Видринською (2 кл.), Софією Якобчук (2 кл.), Михайлом Скрухою (3 кл.), Андрієм Ковальчуком (3 кл.), Ангеліною Якобчук (4 кл.), Богданою Причепою (4 кл.), Діаною Федоровою (4 кл.), Іллею Ремесником (5 кл.), Марією Масюк (5 кл.).
Свою декламаторську майстерність показали учениці 11 класу. Мар’яна Зозуля прочитала «Лілею», Вікторія Федорчук – уривок з поеми Т.Шевченка «Катерина».
   Науковий працівник музею «Поле Берестецької битви» Мар’яна Юхимчук розповіла присутнім про значення Шевченкового  «Кобзаря» в нашій історії –  не просто книги, а сплаву непримиренності до катів і неприйняття духовного рабства. Книги, що призначена «для пробудження усіх синів у всі століття», як сказав поет. Недарма її називають українською Біблією, яка створює навколо себе таку духовність, в якій мають виростати всі покоління народу. Сам народ визнав «Кобзаря» своєю безсмертною книгою.
   Прозвучала пісня на слова Шевченка «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле» у виконанні працівників музею.

Фото без опису Фото без опису

   Тетяна Хміль, сільський староста, звернулася до всіх присутніх, наголосивши, що надбання великого Кобзаря ідентифікують нашу країну в світі, демонструють її багатий потенціал, котрим є підростаюче покоління, сьогоднішні школярі. 
   Урочистим завершенням заходу стало спільне виконання присутніми відомого Тарасового твору «Заповіт».
   Даним урочистим заходом завершився Тиждень у ліцеї, присвячений генію українського народу, великому патріоту України, її Пророку. Пошана і вдячність наповнюють серця, бо ТАРАС ШЕВЧЕНКО – не тільки співець України, він митець на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми пишаємось тим, що він – наш земляк,  а ми прагнемо бути достойними його нащадками.